Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов..

Це фундаментальна багатотомна збірка історичних документів і пам’яток писемності XIV–XIX століть, що висвітлює історію Правобережної України та західноруських земель.

Скан.2
Копія листа короля Карла X Густава до Готарда Веллінга з додатковими наказами переконати гетьмана Хмельницького та кримських татар воювати з Москвою. — Із Марієнбурга, 20 лютого 1657 р.

Карл Густав і т. д. Вітання і т. д. Шляхетний, Нам щиро вірний. Хоча через важливість справи та вимоги цього часу не..

Скан.3

ми не упускаємо жодної можливості, щоб нашими повторними наказами посилити твоє ладне рвення, подібно до того, як нещодавно, а саме 9-го числа цього місяця, Ми подбали про те, щоб відправити Наші листи через одного вірного гінця, який прямував через Регіомонт [Кенігсберг], а наступного дня, 10-го числа, доручили відправити їхній дублікат іншим шляхом через Трансильванський двір. Менше з тим, Ми визнали за необхідне скористатися і цією нагодою для листа, щоб ти розумів, що Ми не бажаємо, аби ти упускав бодай якусь мить для найшвидшого виконання того, що Ми доручили тобі в Наших наказах.
Якщо польовому вождю Хмельницькому та, рівним чином, запорозькому народу дороге їхнє серце, то [вони мають збагнути, що] настав час подумати про захист їхньої батьківської віри, свободи та їхньої нової Держави проти польських утисків — не лише на теперішній час, але й на майбутні часи — проти будького, хто забажає їх потурбувати, а також про покращення та зміцнення умов цієї самої їхньої Держави шляхом своєчасного об'єднання зброї з Нами та з високоповажним Князем Трансильванії [Дьєрдем II Ракоці]; щоб вони могли із праведною помстою повстати проти своїх настільки часто віроломних ворогів і назавжди позбавити їх можливості та великих сил для подальшого завдання шкоди.
І щоб настільки здорова порада мала дію, буде мати величезне значення, якщо ти, вхопившись за будь-яку нагоду, докладеш усіх зусиль для того, щоб — усунувши всілякеї суперництво, якщо таке, як відомо, існує між вищезгаданим Князем [Трансильванії] та козаками, і яке нічим не зарадить спільній справі — ти спонукав їх до того, щоб у цій раді вони мали на увазі спільну користь та свій власний зиск.
Бо якщо через якийсь непередбачуваний випадок вони дозволять відволікти себе від цього спільного союзу і або замиряться з поляками за намовою ворогів (до чого московити якраз і прагнуть в умовах Віленської угоди, щоб із часом зробити їх залежними від себе), або повністю підкоряться московитам, ти залишиш їм самим судити, наскільки нікчемну надію на безпеку вони тоді знайдуть. Нехай вони чекають, що, оскільки вони не зможуть мати надійної довіри до примирених [поляків], то мати такого могутнього Володаря [сусідня] як в особі Московита, так і в особі Короля Польщі, буде для них надзвичайно небезпечно.
Тому вони не зможуть краще подбати про свої справи інакше, як якщо виявлять турботу про свободу своєї теперішньої Держави під благосхильним прихистком Нашої зброї та зброї Трансильванії, щоб їм більше не боятися суворого Володаря і щоб ніщо не применшувало їхню відвойовану Державу, чи то в політичному, чи то в церковному відношенні; завдяки чому вони досягнуть того, що будут не лише дивитися в майбутнє, але й анітрохи не боятися поляків, а також [очікувати] рівного від Московита..

Скан.4

часом відчувати страх, якщо цього вимагатимуть обставини. Оскільки це стосується інтересів їхньої Держави, щоб Московит втішався помірною силою своєї Імперії і не простягав свої загребущі руки далі, ніж це справедливо і ніж дозволяє безпека сусідів, то так само і народи, що межують із ними, зможуть без заздрощів спокійно насолоджуватися своєю владою.
Якщо ж він [Московит] не припинить нападати на Нас війною, Польовий вождь Хмельницький має шукати нагоду, щоб у зручний спосіб переконати його, аби той зважив на причини цієї війни, яку він розпочав без жодних справедливих підстав; і якщо он продовжуватиме її й надалі, це може призвести до чималої небезпеки через залучення інших народів звідусіль.
Зрештою, якщо між козаками та татарами існує якась заборона на зносини [торгівлю], ти маєш подбати про те, щоб Татар не вдалося схилити до того, щоб вони захотіли об'єднати зброю з Нами проти поляків; або принаймні, щоб вони не виступали на боці поляків проти Нас, а натомість напали на спільного ворога — Московита.
Цього можна було б досягти, використавши відповідні аргументи, засновані на вигоді для їхньої безпеки та Держави, зважаючи на те, що могутність Московита щодня зростає, викликаючи страх, та на ту природну ненависть, яку московити згодом виявлять до них із ще більшою жорстокістю, якщо вони набудуть надмірної сили через наші чвари. Разом із цим покажи, наскільки справедливішою буде війна проти тих [московитів], від яких вони навряд чи можуть чекати надійного та безпечного миру для себе. На цьому тощо.
Марієнбург, 20 лютого 1657 року.