Beschreibung aller Nationen des Rußischen Reichs

Праця відомого німецького хіміка, медика, етнографа та академіка Імператорської академії наук Йоганна Готліба Георгі.

У 1769–1770-х роках він переїхав до Санкт-Петербурга. На основі матеріалів академічних експедицій 1770–1774 років він уклав працю під назвою «Опис усіх народів, які населяють Російську державу», у якій описав малоросів або українців.

«Малоруси, малоросіяни або українці є нащадками слов'янської колонії, яка під час свого руху до Росії оселилася на Дніпрі (с. 471) і зараз населяє прикордонні землі (Україну) на Дніпрі навпроти Польщі та турецьких володінь, що за новітнім поділом складають Київську, Малоросійську та Новоросійську, а також Слобідсько-Українську губернії; також багато малорусів у Смоленській та Бєлгородській губерніях. Менша колонія через свою участь у повстанні гетьмана Мазепи була переселена на лівий берег Волги, навпроти Саратова, до Покровської слободи, а інша — на Самару біля Черкаська. Малоруси дещо відрізняються способом життя та звичаями від решти нації і розглядаються майже як окремий народ.

Їхня земля має всі переваги, сприятливі для великої кількості населення: м'який клімат, почасти піщані, але здебільшого родючі ріллі, мало гір, багаті на рибу водойми та достатньо лісів.

Малоруси потрапили у 1240 році під татар, у 1320 році під литовців, серед яких вони, ймовірно, сформувалися в козаків, а у 1471 році під поляків. Тоді всі вони жили за порогами Дніпра і тому називалися запорожцями, яка назва згодом стала окремим угрупованням; у 1654 році після тривалої війни з Польщею вони підкорилися цареві Олексію Михайловичу і залишилися під його владою на умовах свого старого устрою.

Спілкування з Польщею надало їм змішаного з польськими та російськими елементами вигляду, змішаних звичаїв та обрядів, а також їхній мові — польського діалекту. Вони хитрі, стримані аж до скритності, працьовиті, дієві та люблять розваги, кохання, випивку та спів.Нація поділяється на шляхту (дворянство), козацьке військо, міщан та селян. Шляхта походить почасти від відомих воїнів, але здебільшого від польської та іншої шляхти, що залишилася. Вона може володіти маєтками та підданими, не сплачує подушного податку, йде на службу і т. д.

Військовий стан є найвизначнішим і найважливішим для країни, він ще за польського короля Стефана замість поділу на...»

Джерело: Google Book