Pacta z Cesarzem Tureckim przez Kommissarzów Rzpltey o Kamieńcu zawarte
Бучацький мирний договір — це мирна угода, укладена 18 жовтня 1672 року між Річчю Посполитою (Польщею) та Османською імперією (Туреччиною). Договір завершив першу фазу Польсько-турецької війни (1672–1676) після того, як турецька армія захопила могутню фортецю Кам'янець-Подільський та взяла в облогу Львів. За умовами цієї угоди, ослаблена Польща визнавала свою поразку, віддавала султану Поділля та зобов'язувалася сплачувати Туреччині щорічну данину.
Примітно, що у четвертому пункті цього договору офіційно згадується Українська держава (Państwo Ukraińskie), землі якої (Брацлавщина та Південна Київщина) визнавалися володіннями гетьмана Петра Дорошенка під протекторатом Османської імперії.
Четвертий пункт. Українську державу з давніми кордонами віддати козакам; якщо ж виникнуть якісь суперечки щодо кордонів Української держави, то керуватися пунктом про подільські кордони. А з Білої Церкви польські війська мають вийти з усією своєю зброєю, майном і запасами на два місяці, нічого не залишаючи. У замках, які залишаться за Дорошенком і Мунтениею, залишити лише те, що необхідне для їхнього утримання; з Білої Церкви вивести малі та великі гарнізони і не проводити жодних нових укріплень та будівництва. Полякам же, при Ганенку, українському козаку, козакам, які повернуться до своїх домівок, дозволяється повернутися зі своїм майном; жодних перешкод їм чинити не слід. А якщо хтось чинитиме інакше, то буде покараний; туркам же слід лише не допускати, щоб Ганенко входив в Україну.