Зашифровані листи Орлика

Через переслідування агентами Петра I, мінливу позицію правителів різних держав, на яких тиснув московський цар, та непослідовність свого оточення Пилипу Орлику доводилося постійно переховуватися, вдаватися до таємної дипломатії й навіть застосовувати шифри в листуванні.

Один із таких листів дослідникам вдалося розшифрувати. Майже 300 років цей лист зберігався в Державному архіві Швеції. У 1996 р. з дозволу шведської влади його копію передали українським дипломатам. Датований 16 листопада 1713 р., написаний у таборі під Хотином, він передавав увесь тягар ситуації, у якій на той час перебувала Україна. Поруч з оригінальним текстом і тим, що змогли прочитати латиністи, ліг ще один – максимально адаптований до сучасного прочитання. А поряд — табличка, яка все пояснювала.

Переклад

«Найясніший і найвеличніший пане, Друже і вельмишановний Патроне, відповідь 16 листопада 1713 року.

Після відправлення моїх цифрових (шифрованих) листів до Вашої Екселенції нічого нового не можна додати до цього повідомлення. Посли татарського хана і сераскера ще не повернулися від Августа з Варшави, а разом із їхнім поверненням я дещо дізнаюся і не омину цієї можливості повідомити Вашій Екселенції про те, що ходять чутки, нібито татарський хан і сераскер після свого свята Байраму задумують повернутися на зворотному шляху: перший — до Криму, а другий — до Сакчії.Татари як прості, так і їхня верхівка, поширюють чутки, що черкеси озброюються проти кримців і що татарский хан задумує похід на Черкаси з метою приборкати дракона в його зародку, щоб майбутній його похід був таким щасливим і успішним, яким був і попередній, під час якого в сумній поразці він утратив 800 мурз. Поляки повідомляють, що Вашої Королівської Величності Швеція має намір укласти мир з Августом. Якщо це здійсниться, тоді я змушений звернутися з проханням до Вашої Королівської Величності, щоб моя особа, військо та колишня територія України могли б бути включені в той договір, аби ми не потрапили від Сцилли до Харибди найодіознішого магометанського ярма.
Покірно прошу, щоб Ваша Екселенція не обмежувала себе турботою про захист моєї особи, тому що я не прийму того, щоб Україна була під турецьким протекторатом. Цей вчинок зобов'язує мене бути вдячним Вашій Екселенції та слухняним у всіляких послугах, який і після того залишиться вельми зобов'язаним слугою Вашої Екселенції.

Орлик. У таборі поблизу Хотина, листопада 1713 року»