Книга: збірник документів (упорядник Іван Забіла)
ЗАБІЛА Іван Іванович (бл. 1693–1750-ті рр.) – історик, генеалог. Походив із козац.-старшинського роду Забіл. Навч. в Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія). Значковий товариш (1713), бунчуковий товариш (1727), хорунжий Генеральної військової канцелярії (1731–35). Мешкав у маєтку в с. Обтове Коропської сотні Ніжинського полку (нині село Кролевецького р-ну Сум. обл.). Мав власну б-ку, зберігав фамільний архів, займався генеалогією. Наприкінці 1740 – поч. 1750-х рр. упорядкував хроніку, до якої увійшли окремі розділи київ. "Синопсису", скорочений текст "Короткого опису Малоросії", а також оригінальні відомості про події 1734–40 (див. Гайдамацький рух). Хроніку проілюстровано портретами князів Бориса і Гліба, гетьманів П.Конашевича-Сагайдачного, Ю.Хмельницького, Д.Апостола, рос. імп. Петра І, польс. короля Яна III Собеського. Хроніка З. входить до рукописного збірника, що зберігається в Чернігівському історичному музеї ім. В.Тарновського.
Один із найдавніших відомих козацьких текстів був представлений у Національному художньому музеї України Фондом Богдана Губського в Києві. Титульний аркуш прикрашає печатка із зображенням козака. Що ще цікавіше, у самому тексті він підписаний не як козак, а як «Войска рицєръ». Ще більш примітним є напис під печаткою — «Sigilum Ucrainie», що перекладається як «Печатка України».
Нижній текст:
«При҆ кѡрѡлѣ Стєфанѣ Баторїи дано Гєтмана Бѡгданка и҆ СтаршынꙊ оу҆чрєди҆лъ мєжъ ни҆ми, и҆ далъ ГєтманꙊ БꙊлавꙊ Корѡговъ БꙊнчꙊкъ и҆ пєчать срєбрѡмъ Вѡйска ри҆цєръ ꙁꙏ самѡпаломъ, на Голѡвѣ колпакъ пєрєкривлєнный, и҆ рогъ при бѡкꙊ, сєй Гєтманъ крымъ повоєвал. Годꙋ 1576
1606: Петръ Конашєви҆чꙏ Сагайдачнїй Гєтманомꙏ ѡзвался сєй с кѡзаками҆ кафу тꙊрецкꙊю над мѡрємъ ꙁвоєвалъ, и христїѧнъ оттꙊдꙊ свѡбодивши скористви повєрнꙊлсѧ.»
А тут представлено одне з малюнків хроніки.

Верхній латинський текст представлений у такому вигляді: «Charitas veritas et iustitia mea sunt: aurea Libertas Ucrainia». Його можна перекласти так: «Милосердя, істина і справедливість — мої [принципи]; золота свобода — Україна».
Нижній текст звучить так: «O quam bonum quam jucundum vivere honeste, et juste, vitam suam». Його можна перекласти так: «О, як добре і як приємно — жити чесно і справедливо своє життя».
Звичний нині візуальний образ гетьмана, найімовірніше, був створений копіїстом Гаврилом Васьком (1820–1865) на замовлення мецената Василя Тарновського.
Джерело: Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського