Gutachten

Ватрослав Ягич — хорватський лінгвіст, палеограф і археограф, літературознавець, історик, філолог-славіст, науковий керівник Івана Франка у Віденському університеті. Доктор філології (1870), професор (1863). Член Південно-слов'янської Академії наук і мистецтв, Російської, Берлінської, Віденської, Краківської АН, Матиці Сербської, Королівського товариства лінгвістів Чехії

У своєму експертному висновку від 8 жовтня 1915 року Яґіч розглядав уживання назв «рутени» та «українці» щодо населення Галичини й Буковини. Яґіч зазначає, що русини дедалі частіше почали називати себе українцями, а свою мову — українською

Скан 1

Ще кілька років тому мені впало в око, що наші галицькі та буковинські русини в різних статтях, кореспонденціях, замітках і тому подібному у віденській публіцистиці (наприклад, у «Neue Freie Presse»), які, хоч і написані німецькою мовою, але в переважній більшості випадків мають походити від самих русинів, все частіше й частіше іменуються „українцями“, і відповідно до цього їхня мова також називається українською

Скан 2

Так для руських знайшли назву Rutheni (іноді також Roxolani!), подібно до того, як сербів і болгар охоче називали Triballi та Moesi.
Завдяки посередництву середньовічних історичних джерел латинською мовою назви Ruthene та ruthenisch укорінилися також у німецькій мові й використовувалися головним чином для позначення тієї частини малоруського народу, яка після поділів Польщі опинилася під владою Австрії.